Новини

Як повідомлялося, Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй визначила 4 квітня Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов'язаній з розмінуванням. Його метою є підвищення обізнаності про небезпеку мін і вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ) та сприяння їх знищенню.

У понеділок, 20 березня, відзначається незвичайне, але дуже приємне свято – Міжнародний день щастя. Адже саме щастя є однією з основних цілей людства.

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну, святкування якого затвердив Кабінет Міністрів України на засіданні 07 грудня минулого року.

Державний Гімн України – один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.

10 березня для Дня Державного гімну був обраний як день, в який вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі (Польща). Ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р.

Зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу.

В навчальних закладах громади розпочався весняний тиждень

Весна, як жінка. Жінка, як весна: буває ніжна, а бува примхлива,

То зазвучить грайливо, як струна, а то раптово вибухне, мов злива!..

Весна і жінка. Жінка і весна: у них обох свої земні турботи,

Своя морська бездонна глибина, свої космічні зоряні висоти.

Весна… Напевно, не знайдеться людини, а, особливо, жінки, яка б не любила весну: за яскраве сонечко, за звук талої води, що капає з дахів, за оновлення наших надій і сподівань, за можливість скинути важкий зимовий одяг.

Подивіться у вікно — сьогодні черговий день весни. Надворі ще холодно, але коли ми прислухаємося до себе, то відчуємо, як бринить у серці маленький дзвіночок надії, яка повертається до нас із весною. Весна - прекрасна нагода послухати ніжні пісні, звернутися до спогадів і мрій, щиро посміятись і просто відпочити, забувши про проблеми й непорозуміння.

Задум щодо проведення весняного тижня під назвою «Жінка і весна» був реалізований в закладах освіти та культури громади і був присвячений весні, жінці, любові, надії. В ньому було знайдено місце і для пісні, і для танцю, і для театральної мініатюри. Тож атмосфера приходу весни заполонила серця учасників дійства, дала відчути кожному, що весна прийшла.

Початок тижня відбувся у всіх закладах освіти громади.

У Ганнівському ліцеї – подіум-показом в костюмах із вторинних та природних матеріалів «Креативні образи весни».

Оцінити креативність педагогів, батьків та дітей ви можете переглянувши відео.

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».

Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери.
А кого з українських письменників знаєте та любите читати ви, шановні друзі?

Рідна мова - це історія народу, його світогляд, світобудова, його культура. Рідна мова - найдивовижніший винахід людства, інструмент збереження й розвитку інтелектуальних і духовних скарбів кожної нації. Нею говорять до нас батьки, звертаються мислителі минулого й сьогодення, нею виголошують закони...

Події останнього року стали поштовхом для переосмислення ролі рідної мови в житті кожного українця. Вона стала оберегом, символом єдності, маркером ідентичності, інструментом боротьби для кожного з нас, знаком незламності й сили духу для всього людства.

Плекаймо рідну мову!

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Сьогодні відзначається День Державного Герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.

Малий Державний герб – один із державних символів України нарівні з Конституцією, прапором і гімном. Зображення герба розміщується на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Вже багато століть герб єднає українців та надає сил. Український тризуб уособлює для нас зв’язок поколінь, прагнення українського народу до власної державності, соборності та незалежності.

Вітаємо українців із цим визначним днем! Будьмо гідними нашої історії і тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!

Щороку 17 лютого у всьому світі відзначають День доброти. Метою цього дня є заохочення людей до прояву доброти до інших та світу в цілому . Спонтанний прояв доброти означає робити щось для іншого людини від щирого серця, без сподівань та особистої вигоди.
День Доброти в Ганнівському ліцеї.
Творити добрі справи — це приємно
І корисно для себе та для всіх.
Бо відчуваєш і тепло взаємне,
Та гарний настрій, і веселий сміх.
Тому завжди робіть хороші справи:
Дерева й квіти на Землі садіть,
Виховуйте дітей і не чекайте слави,
А в творчих справах радісно живіть!

На тлі загрози нового російського вторгнення Володимир Зеленський оголосив 16 лютого Днем єднання.
Глава держави сподівається, що у такий спосіб вдасться зміцнити стійкість суспільства в умовах зростання гібридних загроз та інформаційно- пропагандистського тиску.
У Ганнівському ліцеї було проведено ряд заходів:
- флешмоб "Ланцюг єднання ",
підняття прапору і колективне виконання Державного Гімну .

Свято Стрітення дивовижне: інколи по-зимовому сніжне, інколи по-весняному тепле і сонячне! Це відчуття зимової прохолоди і передчуття весняного тепла. За традицією в нашій школі кожного року вшановують це свято. Основна ідея свята полягала в гармонійному існуванні природи і людини, дружби, миру та злагоди. Учні, вчителі та гості отримали безліч позитивних емоцій та сподівання на теплу весну і хороший врожай!
Стрітення - свято християнське і народне, дві зустрічі, дві філософії, дві мудрості. Святкуймо Стрітення з новою весною в серці, величаймо Господа, і треба вірити, що в Україні все буде добре.

"Афганістан - біль моєї душі..."
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вшановувати пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок. Ось і сьогодні ми зібралися з нагоди вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Афганістан… Це далека мусульманська країна, але уже протягом багатьох років у нашій свідомості ця країна асоціюється з болем втрат, людським лихом, справжнім пеклом, до якого потрапили наші земляки, юнаки, яким ледь-ледь виповнилось двадцять років. По-різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення афганської війни, її наказів і військових операцій тими, хто їх виконував. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші батьки, родичі, земляки. І тому для них і для нас Афган - страшна пам’ять страшної війни.

29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.
Бій під Крутами - історія
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Бій під Крутами - його значення
У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування - наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі "Арсенал".

Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради - затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір - УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Пам’ятай про Крути - факти та заходи до Дня пам’яті Героїв Крут
Близько 30 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені, поховали біля Аскольдової Могили. Всі вони визнані героями, але відомі прізвища лише 19 загиблих. Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш "Пам'яті тридцяти".
У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.
До 80-ї річниці бою під Крутами Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
У 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва "Крути 1918", яка отримала неоднозначні відгуки.
До Дня пам’яті Героїв Крут в Україні проводять тематичні лекції та зустрічі в музеях, історичні уроки у закладах освіти, організовують круглі столи та книжкові виставки, що висвітлюють хроніку подій січня 1918 року та подвигу Героїв Крут.

Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

29 січня минає 105-та річниця бою під Крутами. Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту.

Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ.

Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами — приклад для багатьох наступних поколінь.

Так, під час повномасштабного вторгнення росії молоді люди стали одними з перших, хто взяв до рук зброю, щоб захистити майбутнє рідної країни. Вони вступали до лав ЗСУ, часто не маючи бойового досвіду.

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами. Запеклі бої тривали і в Мощуні, Ірпені, Макарові, де відважні українці, як і 105 років тому, протистояли і продовжують давати відсіч підступному ворогу скрізь, де ступила його нога.

Молодь була і залишається однією з рушійних сил, що наближають перемогу України. Як на фронті, так і в тилу.

Цінуємо подвиг кожного. Вшановуємо пам’ять героїв, загиблих під Крутами. Пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, хто сьогодні боронить Українську державу.

Слава Героям! Слава Україні!

В цей День Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Постанова Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року:
«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»
Нагадаємо, що 23-го серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

Синьо-жовтий прапор урочисто підняли над будівлею парламенту 32 роки тому, після проголошення незалежності України. Вже за кілька місяців, 28 січня 1992 року, Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий стяг України як державний.

Вперше український прапор внесли у залу Верховної ради 23 серпня 1991 року. За два тижні синьо-жовтий стяг вже майорів над будівлею парламенту. 18 вересня того ж року підписали постанову про дозвіл використання прапору «на протокольних заходах». І вже 28 січня 1992 року постанова Верховної Ради затвердила Державний статус синьо-жовтого прапора. Проте, остаточно прапор затвердили у 20 статті Конституції України у 1996 році. Щороку 23 серпня в Україні відзначають День прапора.

Походження

Перші згадки про поєднання традиційних українських кольорів датуються 1256 роком, а саме — на гербі Львова із жовтим левом на блакитному фоні. Однак, такі кольори українського прапора як національні символи затвердилися лише у XIX столітті під час «Весни народів» – визвольного руху в Галичині та Буковині. У червні 1848 року такий стяг вперше підняли над львівською ратушею. Синьо-жовтий прапор на Наддніпрянщині, яка була у складі Російської імперії, з’явився пізніше, після революції 1905-1907 років.

Яким прапор був раніше

Прапори почали активно використовувати саме за козацьких часів. Тоді вони слугували знаком для збору війська, і зазвичай були яскраво-червоними. Відповідно до історичного періоду, на козацьких бойових прапорах або «корогвах» зображали польського або двоголового російського орла зі Спасителем та Архангелом Михаїлом на полотнищі.

У 1918 році Центральна Рада ухвалила закон про державний жовто-блакитний прапор для УНР. Згодом, під час гетьманату Павла Скоропадського, кольори змінили на синій та жовтий.

СРСР не погоджувалася з традиційною синьо-жовтою палітрою українського стяга, тож УРСР мала три прапори впродовж свого існування. Перший варіант – червоне полотнище із золотою абревіатурою УСРР. Другий – червоний прапор із молотом, серпом та червоною п’ятикутною зіркою. Третій – червоно-блакитний стяг із золотим серпом, молотом та п’ятикутною червоною зіркою.

Авторка тексту: Єлизавета Баурда

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Віримо в перемогу! Віримо в ЗСУ