Новини

Свято Стрітення дивовижне: інколи по-зимовому сніжне, інколи по-весняному тепле і сонячне! Це відчуття зимової прохолоди і передчуття весняного тепла. За традицією в нашій школі кожного року вшановують це свято. Основна ідея свята полягала в гармонійному існуванні природи і людини, дружби, миру та злагоди. Учні, вчителі та гості отримали безліч позитивних емоцій та сподівання на теплу весну і хороший врожай!
Стрітення - свято християнське і народне, дві зустрічі, дві філософії, дві мудрості. Святкуймо Стрітення з новою весною в серці, величаймо Господа, і треба вірити, що в Україні все буде добре.

"Афганістан - біль моєї душі..."
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вшановувати пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок. Ось і сьогодні ми зібралися з нагоди вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Афганістан… Це далека мусульманська країна, але уже протягом багатьох років у нашій свідомості ця країна асоціюється з болем втрат, людським лихом, справжнім пеклом, до якого потрапили наші земляки, юнаки, яким ледь-ледь виповнилось двадцять років. По-різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення афганської війни, її наказів і військових операцій тими, хто їх виконував. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші батьки, родичі, земляки. І тому для них і для нас Афган - страшна пам’ять страшної війни.

29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника.
Бій під Крутами - історія
У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.
Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку.

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Бій під Крутами - його значення
У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування - наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі "Арсенал".

Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради - затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір - УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Пам’ятай про Крути - факти та заходи до Дня пам’яті Героїв Крут
Близько 30 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені, поховали біля Аскольдової Могили. Всі вони визнані героями, але відомі прізвища лише 19 загиблих. Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш "Пам'яті тридцяти".
У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.
До 80-ї річниці бою під Крутами Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
У 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва "Крути 1918", яка отримала неоднозначні відгуки.
До Дня пам’яті Героїв Крут в Україні проводять тематичні лекції та зустрічі в музеях, історичні уроки у закладах освіти, організовують круглі столи та книжкові виставки, що висвітлюють хроніку подій січня 1918 року та подвигу Героїв Крут.

Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

29 січня минає 105-та річниця бою під Крутами. Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту.

Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ.

Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами — приклад для багатьох наступних поколінь.

Так, під час повномасштабного вторгнення росії молоді люди стали одними з перших, хто взяв до рук зброю, щоб захистити майбутнє рідної країни. Вони вступали до лав ЗСУ, часто не маючи бойового досвіду.

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами. Запеклі бої тривали і в Мощуні, Ірпені, Макарові, де відважні українці, як і 105 років тому, протистояли і продовжують давати відсіч підступному ворогу скрізь, де ступила його нога.

Молодь була і залишається однією з рушійних сил, що наближають перемогу України. Як на фронті, так і в тилу.

Цінуємо подвиг кожного. Вшановуємо пам’ять героїв, загиблих під Крутами. Пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, хто сьогодні боронить Українську державу.

Слава Героям! Слава Україні!

В цей День Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Постанова Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року:
«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»
Нагадаємо, що 23-го серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

Синьо-жовтий прапор урочисто підняли над будівлею парламенту 32 роки тому, після проголошення незалежності України. Вже за кілька місяців, 28 січня 1992 року, Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий стяг України як державний.

Вперше український прапор внесли у залу Верховної ради 23 серпня 1991 року. За два тижні синьо-жовтий стяг вже майорів над будівлею парламенту. 18 вересня того ж року підписали постанову про дозвіл використання прапору «на протокольних заходах». І вже 28 січня 1992 року постанова Верховної Ради затвердила Державний статус синьо-жовтого прапора. Проте, остаточно прапор затвердили у 20 статті Конституції України у 1996 році. Щороку 23 серпня в Україні відзначають День прапора.

Походження

Перші згадки про поєднання традиційних українських кольорів датуються 1256 роком, а саме — на гербі Львова із жовтим левом на блакитному фоні. Однак, такі кольори українського прапора як національні символи затвердилися лише у XIX столітті під час «Весни народів» – визвольного руху в Галичині та Буковині. У червні 1848 року такий стяг вперше підняли над львівською ратушею. Синьо-жовтий прапор на Наддніпрянщині, яка була у складі Російської імперії, з’явився пізніше, після революції 1905-1907 років.

Яким прапор був раніше

Прапори почали активно використовувати саме за козацьких часів. Тоді вони слугували знаком для збору війська, і зазвичай були яскраво-червоними. Відповідно до історичного періоду, на козацьких бойових прапорах або «корогвах» зображали польського або двоголового російського орла зі Спасителем та Архангелом Михаїлом на полотнищі.

У 1918 році Центральна Рада ухвалила закон про державний жовто-блакитний прапор для УНР. Згодом, під час гетьманату Павла Скоропадського, кольори змінили на синій та жовтий.

СРСР не погоджувалася з традиційною синьо-жовтою палітрою українського стяга, тож УРСР мала три прапори впродовж свого існування. Перший варіант – червоне полотнище із золотою абревіатурою УСРР. Другий – червоний прапор із молотом, серпом та червоною п’ятикутною зіркою. Третій – червоно-блакитний стяг із золотим серпом, молотом та п’ятикутною червоною зіркою.

Авторка тексту: Єлизавета Баурда

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Віримо в перемогу! Віримо в ЗСУ

ІНСТРУКЦІЯ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ НА ЗИМОВІ КАНІКУЛИ
Інструкція з техніки безпеки для учнів
Правила безпечної поведінки під час зимових канікул
Поведінка на дорозі
Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два - три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. Ви - пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період
• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.

• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування

• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.

• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.

• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.

• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.

• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.

• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.

• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Вибухонебезпечні предмети
• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт; • виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила протипожежної безпеки
• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;

• гра з вогнем - одна з причин пожежi;

• Категорично забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків!

Правила поведiнки на кризi
• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам невiдома;

• не виходьте на кригу пiд час льодоходу, весняної вiдлиги, снiгу i сильних перепадiв температури повiтря;

• не збирайтесь на кризi великими групами;• не заїжджайте на лижах з крутого берега на неперевiрену кригу.

Правила поведiнки при користуванні електричними приладами
При користуванні електричними приладами не можна:

- залишати без догляду ввімкнені прилади;

- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.

При користуванні нагрівальними приладами не можна:

- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

- накривати, адже прилад перегрівається;- використовувати у тривалому режимі.

Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.
Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.

Забороняється:

-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

-- сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

-- не вмикайте електрику;

-- не запалюйте сірники;

-- не паліть;

-- провітріть приміщення;

-- перекрийте крани газоподачі;

-- викличте аварійну бригаду за номером 104.

Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху!

Напевно, кожен з нас пам'ятає, як у дитинстві прокидався (чи прокидалася) з відчуттям, що сьогодні трапиться щось особливо чарівне та казкове. За вікном йшов сніг, а під подушкою вже чекав подарунок від доброго дідуся — святого Миколая. Саме з нього розпочинався цикл новорічних свят.

День святого Миколая традиційно святкуватимуть 6 грудня за Григоріанським календарем та 19 грудня за Юліанським календарем. В Україні віряни східного обряду та греко-католики дотримуються Юліанського календаря. 2022 року свято припадає на понеділок, 19 грудня.
Згідно з легендою, святий Миколай був не лише покровителем дітей, він також захищав мандрівників у дорозі. Цікаво, що його постать цілком реальна. Сучасні герої носять медичні халати та берці, а ось свого часу справжнім захисником вважався саме цей сивочолий дідусь, якого можна зустріти на листівках у грудні.

Жив чоловік, який потім став всесвітньо відомим святим Миколаєм або Санта Клаусом, у другій половині III століття. Прославився він своєю чуйністю, добротою, допомогою тим, хто потребував її. За переказами, народився він у місті Патари (Лікія) у сім'ї правовірних християн. Від раннього дитинства хлопчик відрізнявся особливою чуйністю та любов'ю до інших людей, роздавав убогим монети, допомагав словом і ділом. За це він отримав особливу шану і навіть був піднесений до рангу святих.

Коли святий Миколай виріс, то вів доволі аскетичний спосіб життя. Він переїхав до міста Мира, щоб там присвятити себе наукам, але життя склалося в нього зовсім по-іншому. Його дядько, який був єпископом, висвятив племінника у священники. Коли хлопцеві виповнилося 18 років, його батьки померли. Отримав він від них у спадок чималі статки, які майже всі роздав бідним.

Чому чоловіка піднесли до рангу святих? Він дуже опікувався бідними, особливо дітьми. Час від часу приносив до будинків їжу, теплі речі, іграшки. Але робив добрі справи переважно вночі, щоб про нього не дізналися. Однак, минав час, і містяни все ж здогадалися, хто приносить їм подарунки.

Щоб віддячити Миколаєві, вони обрали його своїм єпископом. 325 року він навіть відвідав Перший Вселенський Собор, який проходив у Нікеї. За своє життя святий зробив чимало добрих справ. Він не лише допомагав їжею та іграшками, але й визволяв полонених, допомагав нужденним та рятував тих, кого невинно засудили до смертної кари.

Святий Миколай безмірно любив людей і цінував кожного. Навіть після смерті, за легендою, він продовжував творити добро, адже його мощі зцілювали немічних і хворих.

В більшості країн Європи саме День святого Миколая вважають найбільшим новорічним святом. Діти пишуть доброму дідусеві листи з побажаннями отримати від нього подарунки.

Сьогодні, з нагоди чудового свята, Дня Святого Миколая, у початкових класах відбулася неймовірна ПІЖАМНА ВЕЧІРКА. Ігри, пісні, руханки, передбачення, фотосесії, частування, бій подушками та багато іншого. Було ЧУДОВО!!!

Благодійний ярмарок пройшов на славу!
Велика подяка всім, хто долучився, кому не байдужа доля наших захисників.
Зібрано було більше 12 000 грн, на які планується зробити адресну допомогу до Дня Святого Миколая.

Подарунки від святого Миколая доставлені до перших адресатів (комплекти термобілизни, термошкарпетки та тактичні рукавички)

Що таке Калита і навіщо її кусати?
Ганнівський ліцей за традицією проводить свято Калити. Головний атрибут свята – обрядовий хліб.
Ніхто не може сказати точно, як давно українці відзначають це свято. Одне незаперечний факт, - в ті часи люди вже перейшли до осілого способу життя, освоїли хліборобство та мали первинні уявлення про рух небесних світил. Отже це могло бути як кілька сотень років тому так і кілька тисяч – за доби Трипілля. За описом етнографів Калита - круглий корж, що символізує сонце прикрашений медом-маком-горіхами-калиною. Калиту пекли дівчата толокою. Це було справжнє обрядодійство - кожна приносила жменю борошна, воду і щось для оздоблення. Тісто місили по черзі – від найстаршої до наймолодшої дівчини. Будь-яка колективна праця – це єдність громади, роду, народу, а результат цієї праці-справжній оберіг.
Наша калита має трипільські мотиви. Вона має форму сварги що рухається «посолонь» (за сонцем, за годинниковою стрілкою), 12 промінців що символізують 12 місяців річного циклу. Рівносторонній хрест – символ гармонії земного і небесного. 4 завитки-безконечники – що символізують неперервність буття. Калита оздоблюється маком, горіхами, змащується медом – все це символізує достаток.
Щоб зрозуміти суть обряду Калити спробуймо уявити, як мислили люди тисячі років тому. Літо закінчилося, дні стали дуже короткі, постійно темно, холодно. Їжа ще є, але ж треба якось до весни дожити. А що, як весни не буде? А якщо сонце згасне назавжди, а з ним і життя? Щоб цього не сталося треба сонце повернути!А хто це може зробити окрім молоді, яка як колись так і тепер є рушієм прогресу? Щоби бажання здійснилося і сонце повернулося, треба зібратися разом, проговорити, програти, проспівати, протанцювати своє бажання, допомогти сонцю розгорітися з новою силою. А ще, треба здійснити символічну мандрівку до сонця, яке в цей період знаходиться дуже близько до землі, й повернути його.
До того ж цей обряд – чудова нагода провести парубочі ініціаці, щоб хлопці - підлітки показали як фізичну силу такі інтелектуальні здібності, а отже свою готовність стати повноправними членами громади. А дівчата якраз можуть і показати свої кулінарні вміння, і придивитися,чи варті хлопці їх уваги. З плином часу сакральні знання і значення забулися, лишилася форма молодіжної розваги. Але незаперечним є факт - після свята Калити відбувається зимове сонцестояння, народження нового сонця,а отже життя продовжується!
Тож спробуймо під час дійства побажати щастя,радості, світла і правди, щоби у новому році життя наше було теплим і сонячним, і щоби в країні настав мир. А Калита нехай буде нагадуванням, що кожному з нас треба тягнутися до світла і визволяти його від темряви.

Учні Ганнівського ліцею взяли участь у Всеукраїнському двотуровому багато жанровому фестивалі-конкурсі мистецтв "Перлина України" .
Вітаємо лауреатів ll премії:
Семченко Валерію, ученицю 8 класу (номінація образотворче мистецтво);
Швед Наталю, ученицю 6 класу (номінація художнє читання);
Карпову Тетяну Григорівну, вчителя української мови та літератури ( номінація фотомистецтво)

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини, серед яких:

Європейська Конвенція захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року;
Женевська конвенція про захист прав людини під час збройних конфліктів;
Декларація прав дитини;
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.
Україна як держава-член Ради Європи 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, та запровадила ефективний механізм забезпечення права особи на індивідуальне звернення за захистом порушених прав до Європейського суду з прав людини.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Починаючи з 2014 року Україна продовжує стикатися із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини, а також неповагою та міжнародно-правових актів у зв’язку з окупацією російською федерацією території Автономної Республіки Крим, агресією на сході України. Це потребує постійної уваги за дотриманням прав людини в цих умовах як з боку України так і міжнародних інституцій.

12 травня 2022 року Рада ООН з прав людини схвалила Резолюцію щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії.

Резолюція наголошує на твердій прихильності суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та вимагає від російської федерації негайно припинити воєнні дії на території нашої держави.

Документом передбачається проведення Комісією з розслідування щодо України спеціального розслідування порушень та злочинів внаслідок російської окупації на нині звільнених територіях Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей та підготовка Верховним комісаром ООН з прав людини доповіді про критичну гуманітарну ситуацію та серйозні порушення прав людини у м. Маріуполь.

Рада ООН з прав людини закликає Російську Федерацію надати представникам міжнародних правозахисних та гуманітарних інституцій, включаючи спеціалізовані установи ООН, безперешкодний, своєчасний, негайний та необмежений доступ до осіб, які були перевезені з постраждалих районів України та утримуються на території Російської Федерації або територіях, які контролюються чи окуповані Росією, а також надати причетним сторонам вичерпний перелік таких осіб.

Україна висловлює вдячність країнам-членам ООН, особливо членам Ради ООН з прав людини, котрі підтримали цей документ. Він є важливим для забезпечення відповідальності винних у вчинені серйозних порушень прав людини та воєнних злочинів у ході російської агресії проти нашої держави.

День української хустки неофіційне свято, яке почали відзначати лише з 2019 року з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
В українців за часів козаччини існував звичай: кожна дівчина дарувала вишиту хустку своєму нареченому. Хустина символізувала вірне кохання. Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших.

Сьогоднішні хустини – це лаконічно, стримано, жодної зайвої деталі. Вишукано, як все українське. Вони волелюбні, стильні, і, водночас, тендітні, граціозні, неповторні – поступово завойовують прихильність модниць всього світу. У цей день у багатьох містах України традиційно проходять конкурси та флешмоби під гаслом «Зроби фото з хусткою». Жінки та дівчата одягають хустки та постять фото у соціальних мережах проводять майстер-класи, демонструючи, як хустку можна перетворити із звичного елементу гардеробу і вишуканий декор.
А, отже, українське вкотре стає світовим трендом!

У Міжнародному двотуровому багатожанровому фестивалі- конкурсі "Острів злагоди", номінація "Вокал естрадний", взяла участь учениця Ганнівського ліцею Новомар`ївської сільської ради Тихон Вероніка, яка поповнила свої здобутки. Вітаємо переможницю. Бажаємо Вероніці ніколи не стояти на місці, завжди проявляти себе і сміливо досягати в цьому житті все, що так для неї важливо. Успіхів тобі у майбутньому!

6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13-го грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.

30 листопада – справжнє свято для тих, хто обожнює кішок, собак, папуг та інших домашніх тварин. Подія має міжнародний характер та називається Всесвітнім днем домашніх тварин. Тварини не дарма називаються меншими братами людини, адже вони потребують турботи та піклування. Особливо це стосується домашніх вихованців, які цілковито залежать від свого господаря.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Українським інститутом національної пам'яті було оприлюднено інформаційні матеріали щодо цьогорічних заходів, адже 26 листопада 2022 року будуть 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років.