Новини

Благодійний ярмарок пройшов на славу!
Велика подяка всім, хто долучився, кому не байдужа доля наших захисників.
Зібрано було більше 12 000 грн, на які планується зробити адресну допомогу до Дня Святого Миколая.

Подарунки від святого Миколая доставлені до перших адресатів (комплекти термобілизни, термошкарпетки та тактичні рукавички)

Що таке Калита і навіщо її кусати?
Ганнівський ліцей за традицією проводить свято Калити. Головний атрибут свята – обрядовий хліб.
Ніхто не може сказати точно, як давно українці відзначають це свято. Одне незаперечний факт, - в ті часи люди вже перейшли до осілого способу життя, освоїли хліборобство та мали первинні уявлення про рух небесних світил. Отже це могло бути як кілька сотень років тому так і кілька тисяч – за доби Трипілля. За описом етнографів Калита - круглий корж, що символізує сонце прикрашений медом-маком-горіхами-калиною. Калиту пекли дівчата толокою. Це було справжнє обрядодійство - кожна приносила жменю борошна, воду і щось для оздоблення. Тісто місили по черзі – від найстаршої до наймолодшої дівчини. Будь-яка колективна праця – це єдність громади, роду, народу, а результат цієї праці-справжній оберіг.
Наша калита має трипільські мотиви. Вона має форму сварги що рухається «посолонь» (за сонцем, за годинниковою стрілкою), 12 промінців що символізують 12 місяців річного циклу. Рівносторонній хрест – символ гармонії земного і небесного. 4 завитки-безконечники – що символізують неперервність буття. Калита оздоблюється маком, горіхами, змащується медом – все це символізує достаток.
Щоб зрозуміти суть обряду Калити спробуймо уявити, як мислили люди тисячі років тому. Літо закінчилося, дні стали дуже короткі, постійно темно, холодно. Їжа ще є, але ж треба якось до весни дожити. А що, як весни не буде? А якщо сонце згасне назавжди, а з ним і життя? Щоб цього не сталося треба сонце повернути!А хто це може зробити окрім молоді, яка як колись так і тепер є рушієм прогресу? Щоби бажання здійснилося і сонце повернулося, треба зібратися разом, проговорити, програти, проспівати, протанцювати своє бажання, допомогти сонцю розгорітися з новою силою. А ще, треба здійснити символічну мандрівку до сонця, яке в цей період знаходиться дуже близько до землі, й повернути його.
До того ж цей обряд – чудова нагода провести парубочі ініціаці, щоб хлопці - підлітки показали як фізичну силу такі інтелектуальні здібності, а отже свою готовність стати повноправними членами громади. А дівчата якраз можуть і показати свої кулінарні вміння, і придивитися,чи варті хлопці їх уваги. З плином часу сакральні знання і значення забулися, лишилася форма молодіжної розваги. Але незаперечним є факт - після свята Калити відбувається зимове сонцестояння, народження нового сонця,а отже життя продовжується!
Тож спробуймо під час дійства побажати щастя,радості, світла і правди, щоби у новому році життя наше було теплим і сонячним, і щоби в країні настав мир. А Калита нехай буде нагадуванням, що кожному з нас треба тягнутися до світла і визволяти його від темряви.

Учні Ганнівського ліцею взяли участь у Всеукраїнському двотуровому багато жанровому фестивалі-конкурсі мистецтв "Перлина України" .
Вітаємо лауреатів ll премії:
Семченко Валерію, ученицю 8 класу (номінація образотворче мистецтво);
Швед Наталю, ученицю 6 класу (номінація художнє читання);
Карпову Тетяну Григорівну, вчителя української мови та літератури ( номінація фотомистецтво)

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини, серед яких:

Європейська Конвенція захисту прав людини та основоположних свобод 1950 року;
Женевська конвенція про захист прав людини під час збройних конфліктів;
Декларація прав дитини;
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.
Україна як держава-член Ради Європи 17 липня 1997 року ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка спрямована на захист широкого спектра громадянських та політичних прав, та запровадила ефективний механізм забезпечення права особи на індивідуальне звернення за захистом порушених прав до Європейського суду з прав людини.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Починаючи з 2014 року Україна продовжує стикатися із особливою жорстокістю та неповагою до прав людини, а також неповагою та міжнародно-правових актів у зв’язку з окупацією російською федерацією території Автономної Республіки Крим, агресією на сході України. Це потребує постійної уваги за дотриманням прав людини в цих умовах як з боку України так і міжнародних інституцій.

12 травня 2022 року Рада ООН з прав людини схвалила Резолюцію щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії.

Резолюція наголошує на твердій прихильності суверенітету, незалежності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та вимагає від російської федерації негайно припинити воєнні дії на території нашої держави.

Документом передбачається проведення Комісією з розслідування щодо України спеціального розслідування порушень та злочинів внаслідок російської окупації на нині звільнених територіях Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей та підготовка Верховним комісаром ООН з прав людини доповіді про критичну гуманітарну ситуацію та серйозні порушення прав людини у м. Маріуполь.

Рада ООН з прав людини закликає Російську Федерацію надати представникам міжнародних правозахисних та гуманітарних інституцій, включаючи спеціалізовані установи ООН, безперешкодний, своєчасний, негайний та необмежений доступ до осіб, які були перевезені з постраждалих районів України та утримуються на території Російської Федерації або територіях, які контролюються чи окуповані Росією, а також надати причетним сторонам вичерпний перелік таких осіб.

Україна висловлює вдячність країнам-членам ООН, особливо членам Ради ООН з прав людини, котрі підтримали цей документ. Він є важливим для забезпечення відповідальності винних у вчинені серйозних порушень прав людини та воєнних злочинів у ході російської агресії проти нашої держави.

День української хустки неофіційне свято, яке почали відзначати лише з 2019 року з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України. Започатковане свято з метою, аби об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Адже з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
В українців за часів козаччини існував звичай: кожна дівчина дарувала вишиту хустку своєму нареченому. Хустина символізувала вірне кохання. Дівчата та жінки раніше носили хустку впродовж усього року. При цьому вона була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Вона також свідчила і про рівень достатку родини, адже заможні жінки покривали голову хустками із дорогих тканин, бідні – із дешевших.

Сьогоднішні хустини – це лаконічно, стримано, жодної зайвої деталі. Вишукано, як все українське. Вони волелюбні, стильні, і, водночас, тендітні, граціозні, неповторні – поступово завойовують прихильність модниць всього світу. У цей день у багатьох містах України традиційно проходять конкурси та флешмоби під гаслом «Зроби фото з хусткою». Жінки та дівчата одягають хустки та постять фото у соціальних мережах проводять майстер-класи, демонструючи, як хустку можна перетворити із звичного елементу гардеробу і вишуканий декор.
А, отже, українське вкотре стає світовим трендом!

У Міжнародному двотуровому багатожанровому фестивалі- конкурсі "Острів злагоди", номінація "Вокал естрадний", взяла участь учениця Ганнівського ліцею Новомар`ївської сільської ради Тихон Вероніка, яка поповнила свої здобутки. Вітаємо переможницю. Бажаємо Вероніці ніколи не стояти на місці, завжди проявляти себе і сміливо досягати в цьому житті все, що так для неї важливо. Успіхів тобі у майбутньому!

6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13-го грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.

30 листопада – справжнє свято для тих, хто обожнює кішок, собак, папуг та інших домашніх тварин. Подія має міжнародний характер та називається Всесвітнім днем домашніх тварин. Тварини не дарма називаються меншими братами людини, адже вони потребують турботи та піклування. Особливо це стосується домашніх вихованців, які цілковито залежать від свого господаря.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Українським інститутом національної пам'яті було оприлюднено інформаційні матеріали щодо цьогорічних заходів, адже 26 листопада 2022 року будуть 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років.

День Гідності та Свободи — свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013 року).

Толера́нтність (від лат. tolerantia — «стійкість, витривалість»; «терпимість»; «допуск») — у загальному розумінні слова, — це «допустиме відхилення». Протилежність толерантності — це нетерпимість. Толерантність потрібно відрізняти від пасивної добровільності (адже таке пасивне прийняття не виражає позитивного значення судження, і не формує протилежності відхиленню) і від синкретизму.

Через багатоаспектність феномену «толерантності» у теорії сучасного наукового знання мають місце різні підходи до розуміння цього феномену. Філософський аспект пропонує розгляд толерантності як готовності постійно і з гідністю сприймати особистість, річ або подію, як терпіння, терпимість, витримка, примирення. Політичний контекст центрує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки. Соціологія трактує толерантність як милостивість, делікатність, прихильність до іншого тощо. У загальнопедагогічному контексті толерантність трактується як готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди і порозуміння.

Безпека на дорозі — це безпека життя. Безпека на дорозі — це відповідальність як водіїв, так і пішоходів. Часто діти потрапляють в ДТП через те, що, коли переходять дорогу, розмовляють мобільним телефоном або ж слухають музику у навушниках. За таких обставин їхня увага розсіюється і вони не можуть контролювати ситуацію на дорозі.
Тому традиційно з 14 листопада по 18 листопада (включно) в Ганнівському ліцеї проводиться тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого є профілактика дорожньо-транспортного травматизму за участю підлітків та усвідомлення необхідності вироблення навичок дотримання правил поведінки на дорозі.

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.
Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»
Олександр Олесь

ДЕНЬ ГАРБУЗА
Щорічно 26 жовтня у США відзначається День гарбуза (Pumpkin Day). Але свято з кожним роком поширюється світом, бо прихильників цього смачного помаранчевого плоду багато і в інших країнах.

ДЕНЬ ГАРБУЗА В ІСТОРІЇ
Не дивно, що це свято зародилося саме у США, бо гарбуз є одним з символів американської нації. Ця традиція бере свій початок з тих далеких днів, коли перші пілігрими оселилися на континенті. Основною проблемою для них стала нестача їжі, яку вони змогли вирішити за допомогою вирощування гарбузів. З розвитком промисловості велика частина людей переселилася в міста, де гарбуз перестав посідати важливе місце в раціоні. Але повага до цього плоду збереглася у вигляді прикраси будинків на свято Усіх святих.

МЕТА СТВОРЕННЯ ПОДІЇ
Метою цього дня є поширення інформації про цілющі якості та цінність гарбуза для організму людини.

ЯК ВІДЗНАЧАЮТЬ ЦЕЙ ДЕНЬ?
26 жовтня американські фермери влаштовують на гарбузових полях Pumpkin Patch. Вони гарно розташовують величезні гарбузи, пропонують спробувати традиційні та незвичайні страви з них, розповідають кумедні випадки та дають можливість ознайомитися з сільським побутом.

24–31 жовтня 2022 року у світі відзначається Всесвітній тиждень медіа та інформаційної грамотності (Global MIL Week), що започаткований у 2012 році.
В Ганнівському ліцеї для здобувачів освіти 2,4 класу теж пройшов захід
" Безпечний інтернет". Всі ми живемо у потужному інформаційному потоці.Кількість повідомлень зростає щодня. Рух інформаційного потоку не спинити. Саме тому нам і допоможе медіаграмотність - навичка, яка просто необхідна у XXI столітті. Сьогодні надзвичайно важливо формувати медіасвідомість, адже діти мають не лише читати чи створювати контент, а й аналізувати інформацію.
#ТижденьМІГ_Миколаївщина #GlobalMILWeek

14 жовтня ― це не про свято, а про захист. Захист нашої держави. День захисників і захисниць ― це день, коли ми шануємо і жінок, і чоловіків, які стоять на охороні нашої держави.
До відзначення Дня Захисника і Захисниці України педагоги, здобувачі освіти і батьки учнів зібрали для наших героїчних воїнів безліч смаколиків. Посилки з смаколиками, малюнками та дитячими листами вже дійшли до адресатів.
Сподіваємось, подарунки зігріють серця наших захисників і захисниць! Дорогі Воїни Світла, ми щиро дякуємо Вам за можливість жити, працювати, навчати і навчатися!!! Пам’ятайте про те, що ваші родини чекають на вас щодня, і коли ви повернетеся додому, цей день запам’ятається, як найсвітліший і найщасливіший в житті. Нехай це завжди надає вам наснаги!Все буде Україна!!!